Home > Religious Affairs | Katriuk2012 | Video Links

ePoshta | 27May2012 | Editorial (Myroslava Oleksiuk)
http://www.eposhta.com/newsmagazine/ePOSHTA_120527_CanadaUS.html#ed31

Hierarchs of diasporan UOC collaborate with Constantinople against UOC - Kyivan Patriarchate
Невідоме стає надбанням усіх: ієрархи закордонної УПЦ у змові з Константинополем проти УПЦ КП

Відрадно, що не так давно перебували в Канаді з візитом Патріарх УПЦ Київського Патріархату Філарет і Патріарх УКГЦ Святослав Шевчук, найвищі церковні достойники національних за сутністю церкв України (про це в одному зі своїх останніх номерів у редакційній статті писала еПОШТА, "Камо грядеш, діаспорна православна церкво?" http://www.eposhta.com/newsmagazine/ePOSHTA_120428_CanadaUS.html#ed31).

Як згадувалося раніше, візит Патріарха УПЦ КП Філарета до Канади розкрив існуючі в Українській  Православній Церкві закордоном проблеми, які нагромадилися за всі роки відродження Української держави. А радше витягнув на світло денне антиукраїнські інспірації ієрархів УПЦ Канади, які свідомо чи несвідомо в парі зі Вселенським Партіархом Варфоломеєм плетуть московські сіті навколо УПЦ КП. Зазначимо, що метою центру православ`я в Константинополі є: нівелювання УПЦ КП на догоду кремлівським правителям, патріархові Московському і всієї Русі. Очевидно, що слідом за повним знищенням  УПЦ КП Україні силоміць накидатимуть на шию новітнє московське ярмо.

Пригадаємо, що найвищі ієрархи Московської Православної Церкви завжди запопадливо служили імперським інтересам Кремля, стаючи своєрідним знаряддям у справі фізичного й морального винищення поневолених народів. А саме: через голодомор, масові репресії та вбивства, депортації, затирання національної пам`яті тощо. Слід зазначити, що кожен з московських патріархів перебував на послугах у спецслужб Росії. У цьому контексті не був і не є винятком уже покійний патріарх Алєксєй і нинішній патріарх Кіріло.

Знаємо, в якому патріотичному дусі виховувалося повоєнне покоління українців, народжених поза Батьківщиною. Про злочини Москви й чорну мітку московських патріархів не могли не знати нинішні ще відносно молоді ієрархи, які очолили УПЦ закордоном. У зв`язку зі скандалом, який виник у середовищі закордонного православ`я, закрадається крамольна думка: а чи не керує всією цією антиукраїнською веремією агентура Москви, яку успішно інфільтровали в лави найвищих церковних достойників та яка вміло маніпулює кожним з них?!

Для зрозуміння всіх підводних антиукраїнських течій між малоприхильним до православних українців Констатинополем й  ворожою до них Москвою подається витяг із унікального листування між Вселенським Патріархом Варфоломеєм і Московським патріархом Алєксєєм (Зазначимо, що нинішній патріарх Кіріло веде значно жорстокішу політику щодо України та УПЦ Київського Патріархату, ніж його попередник Алєксєй.):

Letter of Patriarch Bartholemew (3rd page) to Patriarch Alexii
(translation from English)
Лист Патріярха Варфоломія (ст. 3-тя) до Патріярха Алєксєя
(переклад з англійського)

"Поп'яте, певно, що до деякої міри ми можемо розуміти
побоювання Вашої Святости і Вашого Священого Синоду відносно
наслідків, що полагодження (справи) українців у діяспорі могло б
евентуально мати на загальну ситуацію в Україні, акщо б
не було пороблено відповідних заходів. Під тим оглядом
бажаємо Вас запевнити, що введення в канонічний порядок Православної
Церкви під омофор Вселенського Патріярха українських громад,
в кінцевому висліді, ми віримо, буде корисним для відносин між
Найсвятішою Церквою Росії і вірними в Україні. А це тому, що з одної
сторони, ті прийняті (під наш омофор) були зобов'язані формально
заявити, що вони не будуть добиватися автокефалії Українській Церкві, ані
навіть частки її, методами "автокефалістів", які оперують всіма можливими
шляхами /методами/. З другого ж боку їм вже неможливо
співпрацювати або спілкуватися із схизматицькими українськими
групами, які не є в спільноті Православної Церкви, не заподіявши
шкоди самим собі, якщо для них ще дійсний принцип
'спілкування прийнятих у канонічну спільноту з іншими' -
неприйнятими, рівнозначне із позбавленням їх причасности в
церковній громаді'."

11 липня 1995 року
Вашої Святости улюблений брат у Христі:
Варфоломій Константинопольський.
Справлений текст.

Одним словом, нині українська православна спільнота Канади гуде як розтривожені у вулику бджоли. Чому Патріарха УПЦ КП Філарета з найбільшими почестями вітали у своїх церквах греко-католики Торонто? Чому своїми розпорядженнями Вселенський Патріарх Варфоломей та Митрополит Юрій заборонили православним зустрічатися з головою УПЦ КП, яка повсякчас протистоїть зазіханням московських батюшок?! Саме це порушувалося православною громадою катедри св. Володимира (Торонто) на зустрічі з Митрополитом УПЦ Канади Юрієм (Каліщуком). Треба сказати, що закидам в адрес вищого ієрарха не було кінця. Виступаючих було дуже багато, вимоги до голови УПЦК були вкрай категоричними. Назагал думку присутніх вдало висловив член Братства св. Андрія Первозванного Леонід Ліщина: Для більшості членів катедри св. Володимира такі розпорядження (Патріарха Варфоломея й Митрополита Юрія) є неприємлимими. Ця більшість переконана, що наша підпорядкованість Константинополеві повинна бути анульована та що УПЦК має повернутися до того стану, який існував до 1990 року. Тоді наша Церква була вільною й ніхто з-поза Канади нам не наказував, кого ми не можемо вітати в нашій катедрі.

Нам залишається лише передбачити, як далі розвиватимуться події навколо скандальної позиції ієрархів закордонної УПЦ. Отже можливі декілька розв`язок. Перша: від закордонної УПЦ відколеться левова частка церков і піде в самостійне плавання або навіть увійде в лоно УПЦ КП. У цьому випадку діаспорна УПЦ значно втратить свій вплив та змаліє. Друга, найменше реальна: все перемелеться й утрясеться, залишиться по-старому. Третя: у ближчій чи дальшій перспективі можливе об`єднання УПЦ КП із УГКЦ, щоб спільно розбудовувати духовне життя України. Саме про це щораз більше говорять в Україні. Опосередкованим свідченням таких намірів була спільна поїздка в Канаду Патріарха Філарета й Патріарха Святослава Шевчука (Слід зазначити, що нині репутація УГКЦ сягла захмарних висот, унаслідок чого до неї масово навертаються вірні московського православ`я, передовсім у Києві.). Гадаємо, що православні закордонної УПЦ підуть слідом за своїми братами в краю. У цьому випадку ієрархи діаспорної УПЦ матимуть шанс залишаться наодинці зі своїми промосковськими симпатіями, одначе вже без своєї пастви.

Утім, ієрархам УПЦ закордоном є ще час прислухатися до голосу вірних та зірвати з Константинополем, щоб урешті працювати на утвердження України, національних за змістом українських церков, благополуччя всього українського народу.

Редакція еПОШТИ