The “war of the anticorruptionaries,” which culminated in Ukraine’s Security Service and Prosecutor General’s office compromising NABU’s undercover agents, reached its peak on Wednesday evening, December 6, 2017.
The Verkhovna Rada (Ukraine’s Parliament) published the draft law no.7362 on its website with the rather abstract title “On amending the laws on parliamentary control.” According to it, Ukrainian MPs would have received the right to dismiss the heads of Ukraine’s anti-corruption agencies set up after the Euromaidan revolution to help eradicate corruption.
Thus, all the anti-corruption agencies would become fully controlled by the parliamentary coalition and could be easily turned into political instruments. Under such conditions, investigating corruption in the Parliament would become, in principle, impossible.
The draft law was co-introduced by Artur Herasimov, head of Petro Poroshenko’s Bloc, and until recently, the President’s representative in the Verkhovna Rada, and Maksym Burbak, head of the Narodnyi Front faction. This level of co-authorship happens only when the document has been agreed by the ruling coalition and by the Presidential Administration and is to be adopted as soon as possible -- as soon as enough votes are found.
The draft law would have expanded the Parliament’s powers, making positive votes were easy to find. To speed up the voting, the draft law was registered with the non-competent but loyal parliamentary committee on state construction. This allowed registering the draft law for the consideration for the next morning, December 7, 2017
This document, while pleasing many Ukrainian politicians, without exaggeration shocked Ukraine’s foreign partners. The President’s Administration and a number of influential MPs received unequivocal warnings: “Wake up! You have too much at stake.”
It may seem unobvious, but there is a direct link between NABU activities and Ukraine’s visa-free travel with the EU.
The EU waived visas for Ukrainian citizens only after Kyiv implemented the Visa Liberalization Action Plan, in which the most complicated requirements were the anti-corruption ones. Years passed before they were implemented. One of these was to set up the system of independent anti-corruption institutions (including NABU) to investigate high-level corruption. Together with granting the visa-free regime, the European Union approved a new mechanism allowing to suspend it. The European Commission has to report to the European Parliament and to the Council of the European Union at least once a year until 2024 on how Ukraine is implementing its visa-free commitments. If even one of the criteria is not properly met, the EU must start the procedure for suspending the visa-free regime.
“We are not currently ready to publicly speak about suspending the visa-free travel but in conversations with our Ukrainian colleagues, we have given that signal. The issue is already on the table,” said one of Yevropeiska Pravda’s sources in EU institutions.
“The visa-free lever” is called “nuclear weapons” in Brussels, and it really is. The Ukrainian politician, who makes the country lose one of its few signs of European integration, would quickly become history.
However, the West has other levers, both political and financial, and they used them that night as well.
Yevropeiska Pravda has no information as to whether the details of a new tranche of the EU macro-financial assistance were discussed during the night-time negotiations, but they will be definitely in focus on Friday [08Dec2017] during the meeting of the Ukraine-EU Association Council. After the “anticorruption coup” attempt, there are no doubts Brussels will draw clear anti-corruption conditions for Ukraine to get the money.
The IMF has already made it crystal clear: Kyiv has to stop the attack on NABU and set up the anti-corruption court in order to continue the program of cooperation with the institution.
The White House refrained from statements last night, but the general mood was well transmitted by Michael Carpenter, former advisor to Joe Biden and one of the key experts on Ukraine.
Possibly because the actual Ukrainian authorities are twice more competent compared to its predecessors when it comes to international negotiations.
Every time a critical situation arises, Poroshenko somehow manages to convince the international leaders that Kyiv is committed to reforms, it is just the divided Parliament and Russian army that prevent Ukraine from moving forward. The recent situation with the EU’s macro-financial assistance serves as a vivid example. Before Poroshenko’s visit, the European Commission was discontent with Kyiv losing 600 mn euro because of reform back-pedaling, after meeting the President, it was agreed to balance this loss with a new program allocating about two billion euros.
Such achievements seem to have given Kyiv a false sense of permissiveness. This resulted in the coalition draft law which would have destroyed NABU’s independence.
Negotiations between foreign diplomats and Ukrainian politicians on this matter continued until the morning. Direct calls to suspend support programs for Ukraine appeared, as well as a discussion within the EU to put the suspension of the visa-free regime on the agenda.
On the night of 6-7 December, 2017, Ukraine’s internal actors together with external pressure, helped prevent the country from making a step into the abyss. By morning, the ruling coalition realized the possible consequences of their initiative, and the draft law was excluded from the parliamentary agenda for Thursday, [07Dec2017]
In the morning, international partners received phone calls from the President’s Administration claiming that the opinion of the West had been heard and the draft law had been canceled.
The “corruption coup” was defeated, although the evening before there was no certainty at all as to whether it could be prevented. However, it is very important to make sure that such an idea does reappear once again in a new form.
Narodnyi Front, the party led by ex-Prime Minister Yatsenyuk, now insists that the draft law was initiated by the President’s Administration; but it is Narodnyi Front who was the most active in promoting it.
On Wednesday evening, Arseniy Yatsenyuk announced the decision to vote for the draft law on the so-called “parliamentary control.” His post was immediately shared by the de-facto second leader of Narodnyi Front, Interior Minister Arsen Avakov.
The situation changed after the coalition was made give up the notorious law. Narodnyi Front publicly promised to support the creation of an anti-corruption court and appointing independent auditors for NABU, which are the next points of contention surrounding Ukraine’s anti-corruption efforts.
So why not keep demanding that they implement their promises?
Serhiy Sydorenko is an editor at Yevropeiska PravdaВ ніч на четвер Україна ледь не перетнула червону лінію у відносинах з Брюсселем. Лінію неповернення.
В останні дні від ЄС та США лунали безпрецедентно жорсткі заяви. У вівторок Євросоюз офіційно звинуватив Генпрокуратуру в підриві роботи НАБУ, за день до того США заявили про сумнів, чи хоче Україна боротися з корупцією. Здавалося, ці натяки неможливо не зрозуміти - але Києву вдалося
Чому так сталося?
Можливо, через те, що нинішня українська влада справді на дві голови вища за попередників, коли йдеться про діалог із Заходом.
Щоразу у критичній ситуації Порошенку вдається переконати іноземних лідерів, що Київ зберігає курс на реформи, просто заважають строкатий парламент та Росія. Україну щоразу "прощають, але востаннє". Яскравий приклад – свіжа ситуація з макрофінансовою допомогою. Перед приїздом Порошенка в Єврокомісії обурювалися тим, що Київ втратив 600 млн євро через гальмування реформ, а після зустрічей з ним – домовилися, що цю втрату компенсують новою програмою під 2 мільярди.
Ці успіхи, схоже, дали Києву віру у вседозволеність. Хибну віру.
Те, що відбувалося минулої ночі, можна описати словом "жах".
Причиною став коаліційний законопроект про зниження незалежності НАБУ.
Переговори між іноземними дипломатами та українськими політиками щодо нього тривали ледь не до ранку. З’явилися прямі заклики зупинити програми підтримки України, а в ЄС почалася дискусія про те, щоби поставити на порядок денний призупинення безвізового режиму. До ранку провладна коаліція дала заднiй хiд. Скандальний проект виключили з плану роботи ВР на четвер.
Але це не означає, що тепер проблему можна просто ігнорувати –
навпаки, потрібно розібратися, перед якою загрозою ми стояли. Те, що
БПП та НФ були готові за одну ніч перевернути правову систему держави
та увійти у стан відкритої ворожнечі з США та ЄС, саме по собі є дуже
тривожним сигналом.
Що відбувається?
Війна "всіх проти всіх" у правоохоронних органах, частиною якої став конфлікт навколо агентів НАБУ, дійшла кульмінації в середу ввечері.
На сайті Верховної ради з’явився законопроект №7362 із доволі неконкретною назвою "Про внесення змін до законів щодо забезпечення парламентського контролю". Документ доволі короткий, але він кардинально змінює вплив ВР на систему протидії корупції.
Депутати отримують право без жодних обгрунтувань звільнити директора НАБУ, керівника антикорупційної прокуратури, будь-якого члена НАЗК або ж директора новоствореного Державного бюро розслідувань. Ще раз підкреслимо: жодних підстав, аудиту, судових висновків не потрібно. Більшість голосів у ВР за "недовіру" – і будь-хто з них автоматично йде з посади.
За таких умов розслідування корупції у Раді неможливе в принципі.
У разі схвалення закону всі антикорупційні органи стають "підлеглими" провладної коаліції та перетворюються на політичний інструмент, а якщо хтось із керівників з цим не згодний – йде у відставку.
Звісно, можна зауважити, що у Раді щодня реєструють чимало проектів, і далеко не всі з них стають законами, але цей випадок – особливий.
Першим автором законопроекту записаний Артур Герасимов – голова фракції БПП та, донедавна, представник президента у ВР. Другий автор – Максим Бурбак, лідер фракції "Народного фронту" (НФ). Такі проекти з’являються виключно в разі, коли документ погоджений правлячою коаліцією і Банковою та повинен бути схвалений якнайшвидше – щойно знайдуться голоси.
Оскільки йдеться про розширення прав парламенту, то за голосами далеко ходити не треба – щонайменше, "радикали" та Опоблок радо підтримають закон, який дозволить їм покарати ненависних антикорупційників. Для швидкості проект зареєстрували у "непрофільному", але підконтрольному комітеті з питань регламенту. Це дозволило включити його в порядок денний вже на четвер.
Але якщо в багатьох українських політиків цей документ
викликав радість, то закордонних партнерів України на Заході він без
перебільшення шокував. Адміністрація президента та низка впливових
депутатів отримали однозначні попередження: "Схаменіться! Ви надто
багато чим ризикуєте".
До чого тут безвіз?
Це може здаватися неочевидним, але насправді між діяльністю НАБУ та безвізовим режимом є прямий зв'язок.
Ми всі пам’ятаємо, що ЄС скасував візи для громадян України лише після того, як Київ виконав План дій з візової лібералізації. "Антикорупційні критерії" цього плану були найскладнішими, їх виконання затягнулося на роки. Одним із них було створення системи незалежних інституцій із розслідування корупційних злочинів найвищих посадовців, включаючи НАБУ.
Слово "незалежних" тут має ключове значення. Саме цей критерій перевіряв ЄС, коли ухвалював рішення про готовність України до безвізу.
А тепер найголовніше: разом із наданням безвізу Євросоюз схвалив новий механізм його призупинення. Ще рік тому ми писали про принцип дії цього механізму (детальніше в статті "Призупинення безвізу: п'ять запобіжників, що чекатимуть на Україну").
Один із таких запобіжників стосується "безвізових реформ". Європейська комісія зобов’язана до 2024 року щонайменше раз на рік звітувати перед Європарламентом та Радою ЄС про те, як Україна виконує безвізові умови.
Якщо хоча б з один із критеріїв не виконується, ЄС зобов’язаний розпочати процедуру призупинення безвізу.
Саме так прописане європейське законодавство. Немає вибору, є чітке зобов’язання.
"У випадках, коли Комісія демонструє, що одна або декілька специфічних вимог більше не виконуються, має бути застосований параграф 4 (визначає процедуру призупинення безвізу. – ЄП)", – йдеться в у чинному регламенті ЄС про візову лібералізацію.
(Детальніше про цей "політичний" запобіжник безвізу ми писали ще наприкінці минулого року, в статті "Брюссель збільшує ціну розвороту реформ в Україні")
"Наразі ми не готові говорити про загрозу безвізу публічно, але у розмовах з українськими колегами ми давали цей сигнал. Адже питання вже постало", – розповів один зі співрозмовників ЄвроПравди в інституціях ЄС.
Чим думали на Банковій, у БПП та в НФ, коли просували цей
законопроект – питання відкрите.
Тиск грошима
"Безвізовий важіль" у Брюсселі називають "ядерною зброєю", і це дійсно так. Політик, через дії якого Україна втратить одну з небагатьох ознак свого зближення з ЄС, може готуватися до завершення кар’єри.
На щастя, Єврокомісія не поспішає застосовувати цей механізм, залишаючи його в якості засобу останньої надії.
Але у Заходу є також інші важелі, політичні й фінансові, і цієї ночі вони також пішли в хід.
ЄвроПравді достеменно невідомо, чи обговорювалися на нічних переговорах деталі нового траншу макрофінансової допомоги від ЄС, але про них точно згадають в п’ятницю, на засіданні Ради асоціації. Після спроби "корупційного перевороту" немає жодних сумнівів, що Брюссель чітко пропише антикорупційні умови для отримання траншів.
А от від МВФ до Києва ще вночі надійшла чорна мітка.
Київ має зупинити атаку на НАБУ та створити антикорупційний суд, якщо хоче продовжувати програму співпраці з Міжнародним валютним фондом. Чіткішого повідомлення з Вашингтона годі було й чекати.
Білий дім цієї ночі утримався від заяви, але неофіційні контакти по американській лінії були більш ніж активними. Найточніше їх можна описати словами Майкла Карпентера, колишнього радника Джо Байдена та одного з ключових експертів по Україні. Дарма що Карпентер є представником старої влади – схожі думки цієї ночі були у багатьох.
"Якщо Рада проголосує за зняття голови Антикорупційного комітету та голови НАБУ, я рекомендуватиму урізати урядову підтримку України з боку США, включаючи безпекову підтримку. Це (те, що відбувається) – ганьба!" – підкреслив він.
До речі, слова про "безпекову підтримку" заслуговують на окрему увагу. Боротьба з корупцією є вимогами не лише ЄС та США. Це – один з ключових критеріїв, який визначає глибину співпраці України з НАТО.
Підсумовуючи: важко навіть уявити всі наслідки коаліційної ініціативи в разі, якби владі вдалося її затвердити.
Наразі небезпеку знято. В четвер вранці з Банкової зателефонували до ключових міжнародних партнерів та повідомили: думка Заходу почута, законопроект "похований". Але поза тим, дуже важливо слідкувати, щоби така ідея не з’явилася знову, у зміненому вигляді.
Як лишитися переможцем?
Кожна криза – це не лише загроза, але й можливість. Те, що коаліція просувала в Раді минулого вечора – безумовна ганьба, але навіть з цієї історії можливо винести плюси для України та для здійснення реформ.
Звісно ж, тиск був не лише із Заходу. Не варто забувати і про внутрішніх українських гравців, які минулої ночі допомагали утримати країну, яка вже зробила крок у прірву. Так само варто в деталях з’ясувати роль кожного з лідерів блоку Порошенка та "Народного фронту" – і позитивну, і негативну; і депутатів, і політиків поза парламентом.
Нині в НФ наполягають, що цей законопроект був ініціативою Банкової, однак у його просуванні найактивнішим був саме "Народний фронт".
В середу ввечері Арсеній Яценюк опублікував допис, в якому повідомив про рішення голосувати за законопроект щодо так званого "парламентського контролю". Його повідомлення відразу ж поширив із підтримкою другий фактичний лідер НФ, Арсен Аваков.
Звісно ж, Яценюк подав це не як "зраду", а як "перемогу". Законопроект "Про парламентський контроль" він згадав у кінці повідомлення, а перед тим – розповів, мовляв, НФ готовий виконати всі антикорупційні вимоги.
"Перше – невідкладне ухвалення закону України про Антикорупційний суд. Друге – негайне голосування у Верховній Раді за призначення незалежного і фахового аудитора Національного антикорупційного бюро, із міжнародним досвідом і який має широку підтримку в міжнародних колах. "Народний фронт" буде пропонувати таких, як Роберт Сторч, чи інших міжнародно визнаних фахівців. Третє – усунення причин корупції, зокрема, невідкладне ухвалення законодавства про приватизацію", - написав він.
Щоправда, в разі ухвалення закону про "вбивство НАБУ та САП" це перетворилося б на імітацію. Яке має значення, чи буде об’єктивним аудит НАБУ, якщо Рада матиме право на власний розсуд звільняти керівника Бюро?
Але після того, як тиск змусив коаліцію відмовитися від скандального закону, ситуація змінилася.
"Народний фронт" публічно обіцяв підтримати антикорупційний суд та незалежних аудиторів НАБУ. То чому не продовжувати вимагати, щоби вони виконали ці обіцянки?
Це непроста задача. Але немає нічого неможливого.
Зрештою "корупційний переворот" вдалося зупинити, хоча ще ввечері такої певності не було й близько.
Автор: Сергій Сидоренко,
редактор "Європейської правди"