Letter | 29Oct2009 | Askold Lozynsky
http://www.youtube.com/watch?v=q0Sv-MWuMzc

Case of John Demjanjuk: A Human and Ukrainian issue
Askold Lozynzky reports on his visit to John Demjanjuk on 16Oct2009 and calls on the Ukrainian community in Ukraine and around the world to support him.

Справа Івана Демянюка
Справа людська і українська

    16 жовтня 2009 року я відвідав у німецькій вязниці Мюнхена Івана Демянюка. Зустріч відбулася у супроводі його сьогоднішнього німецького адвоката д-ра Буша (який, до речі одружений з українкою США), а також вартовим та перекладачем з англійської на німецьку. Мені було вказано розмовляти виключно англійською (не українською), певне для того, щоби вартовий міг зрозуміти усе про що говорилось.

     Говорилось про стан здоровя: пан Демянюк оповідав про свої фізичні болі та немічності - важкий артрит, неможливість ходити, (він був на візку). Не говорили про його найважче - недугу крові, яка заповідається терміновою. Він говорив теж про свою сімю в США, про складнощі з ними бачитись, або принайменше поговорити телефонічно, оскільки таку тільки тридцять хвилинну розмову дозволяють німці тільки раз що два тижні на кошт підсудного та інколи змінюють день розмови, хоча ціла сімя вже зібрана на раніше призначений день. Я запевняв його, що він у думках і молитвах не тільки своєї родини, але також своїх братів та сестер українців.

     30 листопада 2009 в німецькому місті Мюнхені  німецький суд розглядатиме кримінальне обвинувачення проти українця Івана Демянюка. Німеччина це третя країна після США і Ізраїлю,  яка збирається судити Івана Демянюка. Досі  недоведено, що він вчинив будь який злочин.

     У найновішому обвинуваченню в Німеччині сам Акт  про скоєння злочину вказує на посередні обвинувачення, а не пряму вину Демянюка. Коротко кажучи Німеччина намагатиметься довести, що Іван Демянюк був вартовим у таборі смерті в Собіборі,  а тому, що там загинуло понад 20,000 євреїв, він причетний до їх вбивства.

     Парадоксом у цій справі є те, що нацистська Німеччина взяла в полон  Івана Демянюка, радянського солдата та, за власним твердженням сьогоднішньої Німеччини, примусила його служити вартовим. Немає обєктивного історика, який не свідчив би, що будь яка служба полоненого солдата була під загрозою смерті. Тим більше німецькі архівні документи-розпорядження самі вказують, що німці не вводили прав вязнів війни згідно з Женевською конвенцією, коли мали до діла з совєтськими полоненими солдатами, і тому дозволяли собі  з ними будь яке розпорядження. Тобто сьогодні парадоксально Німеччина збирається судити Івана Демянюка за злочини скоєні самими німцями. Натомість подібним німцям було видано амнестію Німеччиною ще у 1968 році.

     Івану Демянюку сьогодні 89 літ. Він тяжко страждає від кровної недуги та артриту. Фактично вже від 1976 року він під загрозою різних процесів. Це все значно відбилося на його фізичному та психолохічному стані здоровя. До речі медики прогнозують йому у найкращому випадку один рік життя.